Гарбуз — дуже популярний овоч, з якого ми готуємо різноманітні страви, переважно запечені або варені, особливо восени, коли він легко доступний. Існує багато сортів гарбуза, придатних для різних способів приготування. Готуючи їжу для себе, ми часто замислюємося, чи можна поділитися якимось інгредієнтом зі своєю твариною. Тож чи може гарбуз опинитися в мисці собаки?
Поживна цінність гарбуза
Гарбуз як інгредієнт рослинного походження може бути цінним доповненням до раціону BARF. Однак, щоб не зашкодити собаці, давайте його лише час від часу й ніколи не використовуйте як заміну індивідуально рекомендованим добавкам або лікарським засобам. Гарбуз переважно складається з води, тому його додавання підвищує вологість готової порції корму. Він легко перетравлюється, проте, як і будь-який новий інгредієнт, його рекомендують вводити повільно й поступово, щоб виключити непереносимість. Гарбуз є джерелом харчових волокон, завдяки яким підтримує роботу кишківника та допомагає зберігати нормальну консистенцію калу. Він містить бета-каротин — попередник вітаміну A, що підтримує здоров’я шкіри, імунної системи та нормальний зір. Завдяки вмісту калію гарбуз підтримує роботу м’язової та нервової систем. Він також містить вітаміни E і C, які діють як антиоксиданти та захищають клітини від оксидативного стресу. Це низькокалорійний овоч із дуже малою кількістю жиру, тому його можна давати тваринам із надмірною масою тіла. Однак гарбуз не є джерелом білка, необхідного в щоденному раціоні собаки; основою порції й надалі має залишатися м’ясо.
Як подавати гарбуз?
Щоб бути впевненими, що гарбуз буде безпечним доповненням до раціону собаки, давайте його в невеликій кількості й лише час від часу як частину порції корму. Точна кількість залежить від маси тіла та індивідуальної переносимості. Завжди враховуйте його в загальному балансі раціону. Спостерігайте, чи не з’являються в собаки тривожні симптоми. Це має бути лише овоч без додавання солі, цукру чи інших приправ. Гарбуз не слід смажити; найкраще відварити його у воді або приготувати на парі й подрібнити блендером. Якщо хочете придбати готове пюре, перевірте його склад. Воно не повинно містити жодних добавок, зокрема підсолоджувачів, наприклад ксиліту, який може спричинити отруєння. Не давайте собаці гарбузових оладок або гарбузового пирога. Варто також звернути увагу на вигляд сирого гарбуза. Якщо він надто довго лежав удома, має ознаки псування або плісняви, негайно викиньте його повністю. Непридатний до споживання і гіркий гарбуз, оскільки він може містити велику кількість шкідливих кукурбітацинів. Споживання значної кількості може спричинити симптоми отруєння з боку травного тракту, наприклад блювання або діарею. Якщо собака має захворювання шлунка, печінки чи кишківника, проконсультуйтеся з ветеринарним лікарем щодо введення гарбуза, особливо з огляду на кількість харчових волокон.
Гарбуз у травній системі собаки
Вплив гарбуза на травну систему залежить від кількості харчових волокон у ньому, а також від кількості овочу, яку дають собаці. Встановлено, що гарбуз як багате джерело харчових волокон допомагає підтримувати нормальну консистенцію калу, збільшує його об’єм і сприяє нормальній моториці кишківника. Харчові волокна можуть допомагати при діареї, закрепі, цукровому діабеті або надмірно високому рівні жирів в організмі. Вони також створюють відчуття ситості, що особливо важливо під час дієти для зниження маси тіла. Однак сам гарбуз ніколи не буде єдиним джерелом харчових волокон для собаки, адже для цього довелося б дати його у великій кількості, несприятливій для організму. Це могло б знизити всмоктування деяких поживних речовин із їжі, наприклад білка, і зрештою призвести до дефіцитів. Дослідження виявили збільшення кількості корисних пробіотичних бактерій у травному тракті собак, яким давали суміш, що містила інулін, насіння подорожника блошиного та гарбуз.
А як щодо насіння?
Насіння гарбуза через високий вміст жиру має високу калорійність. Водночас воно містить корисні ненасичені жирні кислоти, вітамін E, а також цинк, фосфор, залізо й магній. Подбайте про безпечну форму подавання: насіння має бути висушеним, очищеним від лушпиння, бажано подрібненим і змішаним із кормом, щоб знизити ризик удавлення. Краще використовуйте його лише як періодичне доповнення. У домашньому раціоні іноді додатково використовують олію з насіння гарбуза — переважно для підтримання стану шкіри й шерсті, сечовидільної системи та простати, особливо в старших собак (як допоміжний засіб).
Джерела:
- National Research Council. (2006). Nutrient requirements of dogs and cats. The National Academies Press. https://doi.org/10.17226/10668
- U.S. Department of Agriculture, Agricultural Research Service. FoodData Central. https://fdc.nal.usda.gov/
- Spears, J. K., & Beloshapka, A. (2024). Evaluation of pumpkin and inulin using canine- and feline-specific intestinal in vitro fermentation assays. Journal of Veterinary Internal Medicine, 38(1), 530. https://doi.org/10.1111/jvim.16913
- Freeman, L. M. (2017, September 1). The problem with pumpkin. Petfoodology, Cummings School of Veterinary Medicine at Tufts University.