Як підтримати щитоподібну залозу кота?

Щитоподібна залоза — це надзвичайно важлива ендокринна залоза. Синтез гормонів T3 (трийодтироніну) і T4 (тироксину) регулює гормон TSH, завдання якого полягає у стимулюванні поглинання йодидів, росту клітин, а також синтезу й вивільнення гормонів T3 (трийодтироніну) і T4 (тироксину) у кровообіг. Важливу роль у забезпеченні належної роботи щитоподібної залози відіграє раціон.

Як діють гормони щитоподібної залози?

Надзвичайно важливу роль щитоподібної залози підтверджує дія її гормонів. Синтез T3 і T4 регулює гормон TSH, який виділяється гіпофізом. У крові ці гормони в невеликій кількості перебувають у вільній формі, але переважно зв’язані з білками. У котів це насамперед преальбумін та альбумін. Основна функція цих гормонів — регуляція метаболізму. Впливаючи на відповідні ферменти, вони активують обмін вуглеводів і жирів в організмі. Вони стимулюють синтез бета-адренергічних гормонів у тканинах, що активує симпатичну нервову систему. Також вони впливають на серце, збільшуючи його хвилинний викид унаслідок підвищення систолічного артеріального тиску та прискорення серцевого ритму.

Йод — необхідний для роботи залози

Коли ми чуємо про захворювання щитоподібної залози у тварин чи людей, перше, що, ймовірно, спадає на думку, — це йод, і небезпідставно. Адже він має надзвичайно важливе значення для роботи цієї залози. Йод необхідний для вироблення гормонів T4 і T3. У раціоні BARF йод надходить із такими продуктами, як риба, морепродукти чи водорості. Коли йдеться про водорості, слід пам’ятати, що вміст йоду різниться залежно, зокрема, від частини слані, її віку та місця походження. На упаковці добавки на основі водоростей Kelp завжди потрібно перевіряти склад конкретної партії. Надлишок йоду в організмі може спричинити гіпертиреоз — одне з найчастіше діагностованих ендокринних захворювань у котів старшого віку. Для нього характерні розростання тканини щитоподібної залози та надмірне вироблення гормонів T3 і T4. Хворі коти часто втрачають вагу, частіше сечовипускаються, відчувають надмірну спрагу, а також стають гіперактивними. Можуть виникати блювання та діарея. Також погіршується стан шерсті й прискорюється робота серця. У лікуванні гіпертиреозу надзвичайно важливий раціон з обмеженим надходженням йоду. Крім того, у такому разі не можна давати жодних ласощів або добавок із йодом. Кіт також не повинен їсти впольовану здобич. Необхідно регулярно перевіряти рівень гормонів щитоподібної залози. Небезпечною може бути й надто низька концентрація цих гормонів у крові. Тоді розвивається гіпотиреоз, який у котів може бути, наприклад, ускладненням після хірургічного лікування гіпертиреозу або терапії радіоактивним йодом. Первинний гіпотиреоз трапляється набагато рідше, ніж гіпертиреоз. Для нього характерні збільшення маси тіла, апатія, погіршення стану шерсті та зниження температури тіла. Після консультації з ветеринарним лікарем призначають медикаментозне лікування. Що стосується раціону, слід приділяти більше уваги належній калорійності порцій, щоб у кота не виникли надмірна вага чи ожиріння.

Селен і щитоподібна залоза

Ще одним елементом, важливим для належної роботи щитоподібної залози, є селен. Він бере участь у перетворенні T4 на T3, а також входить до складу глутатіонпероксидази — ферменту з антиоксидантними властивостями. Попри проведені дослідження, роль селену в патогенезі гіпертиреозу, як і роль флавоноїдів, досі не з’ясована. Селен може надходити в організм кота з такими продуктами, як субпродукти (печінка та нирки), морська риба, м’язове м’ясо, а також яйця.

Цинк — необхідний для вироблення гормонів

Цинк — це мікроелемент, необхідний для синтезу гормонів щитоподібної залози, а також для їх перетворення на активну форму. Забезпечення достатньої кількості цинку дуже важливе як при гіпотиреозі, так і при гіпертиреозі, оскільки ці захворювання часто супроводжуються проблемами з шерстю, а цинк позитивно впливає на стан шкіри та шерсті. Він міститься у м’язовому м’ясі, субпродуктах (печінці), яйцях (жовтку) та морепродуктах.

Білок також має значення

Як відомо, білок необхідний для багатьох функцій організму кота. Він також важливий для роботи щитоподібної залози. Особливо ретельно слід стежити за його достатнім вмістом у порціях, якщо ми складаємо раціон для кота з гіпертиреозом. У такому разі метаболізм значно прискорюється, що може призвести до втрати м’язової маси й ослаблення функції м’язів. Найбільше білка, звісно, забезпечують м’ясо, субпродукти та риба.

Джерела:

  1. van Hoek, I., Hesta, M., & Biourge, V. (2015). A critical review of food-associated factors proposed in the etiology of feline hyperthyroidism. Journal of Feline Medicine and Surgery, 17(10), 837–847.
  2. Edinboro, C. H., Scott-Moncrieff, J. C., & Glickman, L. T. (2010). Feline hyperthyroidism: Potential relationship with iodine supplement requirements of commercial cat foods. Journal of Feline Medicine and Surgery, 12(9), 672–679. https://doi.org/10.1016/j.jfms.2010.07.011
  3. Mirowski, A. (2018, 14 marca). Selen w żywieniu psów i kotów. Magazyn Weterynaryjny.
  4. Gójska-Zygner, O., & Gajger, J. (2021). Objawy chorobowe u kotów leczonych z powodu nadczynności tarczycy. Część I. Patofizjologia i choroby współistniejące. Życie Weterynaryjne, 96(5), 324–331.