Повернутися до бази знань

Вітамін D (холекальциферол) у раціоні собак і котів

Короткий довідник про роль речовини Вітамін D (холекальциферол) у харчуванні собак і котів.

Вітамін D (холекальциферол)

Належить до групи жиророзчинних вітамінів. В організмі виконує функцію потужного гормону, а його головним завданням є керування кальцієво-фосфорним обміном — без нього кальцій не всмокчеться з кишечника в кров, а кістки й зуби не зможуть правильно мінералізуватися [1]. Ані собаки, ані коти не вміють ефективно виробляти його в шкірі під впливом сонця (як люди) — вони мусять отримувати його з їжею [2]. В обох видів надзвичайно легко допустити небезпечне отруєння (наприклад, після з'їдання людської добавки).

Де міститься: Риб'ячий жир (тран), жирна морська риба (лосось, оселедець, шпрот, сардина, скумбрія), меншою мірою яєчні жовтки та печінка. Увага: м'язове м'ясо, кістки й біла риба (тріска, минтай) практично не містять вітаміну D, а риб'ячий олій із м'яса риб (наприклад, олія з лосося) — це не тран — він постачає омега-3, але не покриває вітамін D [1]. Найбезпечнішим інструментом для точного закриття балансу є чиста добавка D3 (холекальциферол, не D2/ергокальциферол, який тварини погано засвоюють) [3].

Дефіцит: Підступний — симптоми розвиваються лише через 3–6 місяців годування без джерел вітаміну D, бо організм тримає запаси в жировій тканині та печінці [4]. Спричиняє рахіт (у тварин, що ростуть), остеомаляцію та патологічні переломи (у дорослих), а також синдром «гумової щелепи». Це часта проблема в погано збалансованих домашніх дієтах, заснованих виключно на м'ясі та кістках, без жирної риби й суплементації — у котів додатково часто накладається дефіцит кальцію, що пришвидшує руйнування скелета.

Надлишок: Накопичується в організмі та є вкрай токсичним — межа безпеки дуже вузька. Спричиняє гіперкальціємію та небезпечне звапніння м'яких тканин (нирок, серця, кровоносних судин), посилену спрагу, блювання й апатію [5]. Найчастіша причина на практиці — це не одноразова велика доза, а хронічне накладання джерел — риба + премікс із D3 + тран + окрема добавка D3. Багато преміксів містять дози D3, розраховані на дієту без риби.

Видова відмінність

У собак шлях шкірного синтезу D практично не працює — рівень попередника (7-дегідрохолестеролу) у шкірі надто низький [2]. У котів механізм заблокований ще сильніше: висока активність ферменту, що розкладає попередник, спричиняє те, що синтез не відбувається взагалі [3]. Прогулянки на сонці й лежання на підвіконні приємні, але вітаміну D не постачать жодному з видів.

Кота особливо легко передозувати — він малий, а добавки мають «людське» дозування, тож одна крапля зайва робить більшу різницю, ніж у великого собаки. Гіперкальціємія від надлишку D б'є в кота передусім по нирках, які й так є слабким місцем цього виду, особливо в котів старшого віку та порід, схильних до хронічної хвороби нирок [4]. У кота з хворобою нирок не суплементуйте D самостійно — це вимагає ветеринарної консультації.

Взаємодії

Вітамін D, кальцій і фосфор утворюють систему сполучених посудин — без правильного співвідношення Ca:P навіть ідеальна доза D не спрацює, і навпаки [6]. Тран водночас вносить вітамін A — за наявності печінки в дієті легко перегнути з A, намагаючись виправити D; чистий D3 у цьому плані безпечніший.

Норми

NRC 2006: собака RA = 136 IU/1000 kcal ME, SUL = 800 IU/1000 kcal; кіт RA = 70 IU/1000 kcal ME, SUL = 7520 IU/1000 kcal [1]. FEDIAF подає максимум 7500 IU/1000 kcal [7].

Джерела

  1. National Research Council (NRC) (2006). Nutrient Requirements of Dogs and Cats, rozdział 5 — witaminy rozpuszczalne w tłuszczach. https://nap.nationalacademies.org/catalog/10668/nutrient-requirements-of-dogs-and-cats
  2. How KL, Hazewinkel HAW, Mol JA (1994). Dietary vitamin D dependence of cat and dog due to inadequate cutaneous synthesis of vitamin D. Gen Comp Endocrinol 96:12-18. https://doi.org/10.1006/gcen.1994.1154
  3. Morris JG (1999). Ineffective vitamin D synthesis in cats is reversed by an inhibitor of 7-dehydrocholesterol-Δ7-reductase. J Nutr 129(4):903-908. https://doi.org/10.1093/jn/129.4.903
  4. Parker VJ, Rudinsky AJ, Chew DJ (2017). Vitamin D metabolism in canine and feline medicine. JAVMA 250(11):1259-1269. https://doi.org/10.2460/javma.250.11.1259
  5. Vecchiato CG, Delsante C, Galiazzo G et al. (2021). Cholecalciferol (Vitamin D3) Toxicity Observed in Five Cats. Front Vet Sci. https://doi.org/10.3389/fvets.2021.707741
  6. Stockman J, Villaverde C, Corbee RJ (2021). Calcium, Phosphorus, and Vitamin D in Dogs and Cats: Beyond the Bones. Vet Clin North Am Small Anim Pract 51(3):623-634. https://doi.org/10.1016/j.cvsm.2021.01.003
  7. FEDIAF (2021). Nutritional Guidelines for Complete and Complementary Pet Food for Cats and Dogs. https://europeanpetfood.org/self-regulation/nutritional-guidelines/