Повернутися до бази знань

Йод - I у раціоні собак і котів

Короткий довідник про роль речовини Йод - I у харчуванні собак і котів.

Йод - I

Є незамінним будівельним компонентом гормонів щитоподібної залози (тироксину T4 і трийодтироніну T3), які регулюють темп метаболізму, терморегуляцію, роботу серця та нервової системи, а також зумовлюють правильний ріст і розвиток цуценят і кошенят [1]. Це один із небагатьох мінералів, якого в сирому раціоні з наземного м'яса з великою ймовірністю замало — він потребує свідомої суплементації. Норма NRC для дорослого собаки — MR 175 мкг, RA 220 мкг / 1000 ккал ME (верхня межа SUL 2750 мкг) [1]. Для дорослого кота NRC подає вищі значення — MR 320 мкг, RA 350 мкг / 1000 ккал ME — хоча частина новіших досліджень припускає, що реальна потреба кота може бути нижчою за норму з 2006 року [2].

Де міститься: М'ясо й кістки наземних тварин украй бідні на йод. На практиці його отримують зі стандартизованих морських водоростей (келп, наприклад порошкоподібний Ascophyllum nodosum) з відомим вмістом йоду на грам. Випадковий сушений келп «на око» — це лотерея: різниця між партіями буває навіть десятикратною.

Дефіцит: У тварин, яких годують комерційними кормами, практично не трапляється. Однак це часта проблема в незбалансованих домашніх раціонах. Призводить до гіпотиреозу (тварина стає апатичною, шукає теплих місць, швидко набирає вагу), дерматологічних проблем (шерсть суха, ламка й тьмяна) та зоба (розростання щитоподібної залози на шиї) [1] [3]. У цуценят і кошенят — затримка розвитку, особливо нервової системи. Симптоми з'являються пізно, тому йод оцінюють не за виглядом тварини, а рахують.

Надлишок: Запас між оптимальною та надмірною дозою вужчий, ніж у більшості мінералів — не подвоюй дозу «про всяк випадок». Хронічний надлишок (найчастіше від неконтрольованої суплементації) парадоксально також пригнічує щитоподібну залозу, даючи симптоми, що нагадують дефіцит [4]. У кота надлишок особливо ризикований: мала маса тіла полегшує передозування келпу, а гіпертиреоз — це найчастіша ендокринопатія старих котів — раціон, обмежений у йоді, здатен нормалізувати рівень T4 у значної частини хворих котів [5].

На що звертати увагу

Селен необхідний для конверсії T4 в активний T3 (селенозалежні дейодинази) — при дефіциті селену навіть правильне надходження йоду не буде достатнім [1]. У кота ключовою є стала, щоденна доза — коливання надходження (то нічого, то велика порція риби чи келпу) гірші за помірну, але стабільну суплементацію. Увага на трахеї, стравоходи та м'ясо з ділянок шиї — вони можуть містити залишки щитоподібної залози забійної тварини, що означає згодовування готових гормонів T3/T4, а не йоду. Це окрема, серйозна проблема (так званий dietary hyperthyroidism), особливо небезпечна у кота.

Джерела

  1. National Research Council (2006). Nutrient Requirements of Dogs and Cats. National Academies Press. https://nap.nationalacademies.org/catalog/10668/nutrient-requirements-of-dogs-and-cats
  2. Wedekind KJ, et al. (2010). The feline iodine requirement is lower than the 2006 NRC recommended allowance. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19906136/
  3. Merck Veterinary Manual. Goiter in Animals. https://www.merckvetmanual.com/endocrine-system/the-thyroid-gland/goiter-in-animals
  4. Feline Hyperthyroidism: Potential Relationship with Iodine Supplement Requirements of Commercial Cat Foods (2024). https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC11149000/
  5. van der Kooij M, et al. (2014). Effect of Feeding an Iodine-Restricted Diet in Cats with Spontaneous Hyperthyroidism. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4895365/