Повернутися до бази знань

Таурин у раціоні собак і котів

Короткий довідник про роль речовини Таурин у харчуванні собак і котів.

Таурин

Специфічна сірковмісна амінокислота, яка не будує м'язові білки, а перебуває у вільній формі в тканинах. Її найвища концентрація знаходиться там, де клітини працюють найважче: у серці, сітківці ока, мозку та м'язах. Вона ключова для перетравлення жирів, бо сполучається з жовчними кислотами [1].

Видова відмінність тут є фундаментальною. Собака здатний виробляти таурин у печінці з метіоніну й цистеїну (див. Метіонін і цистин), тож на добре складеній м'ясній дієті дефіцит у нього рідкісний — NRC класифікує таурин у собаки як умовно незамінний [1]. Кіт цієї здатності практично не має (мізерна активність декарбоксилази цистеїнсульфінової кислоти), а до того ж постійно втрачає таурин через обов'язкове сполучення жовчних кислот — не вміє переключитися на гліцин, як собака. Тому для кота таурин є амінокислотою безумовно незамінною з дієти, щодня [1]. Таурин тікає з водою — виливання соку після розмороження м'яса чи відвару після варіння — це марнування таурину.

Де міститься: Виключно у тваринних тканинах. Найбагатше й найнадійніше джерело — це серце (куряче, яловиче, індиче, бараняче) — у BARF рахується як м'язове м'ясо, не субпродукти. Темне м'ясо (стегенця, гомілки, качка) має значно більше таурину, ніж світле (грудка). Орієнтовно: яловиче серце близько 60–120 мг/100 г, куряче стегенце близько 30–60 мг/100 г — але вміст у м'ясі дуже мінливий, навіть у 2–3 рази між партіями [1]. У котів частою практикою є додаткова суплементація чистим таурином.

Дефіцит: Розвивається приховано — коли симптоми стають помітними, частина змін буває вже незворотною. У кота це поліорганна катастрофа: дилатаційна кардіоміопатія (DCM, потенційно смертельна) [2], центральна дегенерація сітківки, що призводить до незворотної сліпоти [3], репродуктивні проблеми та вади приплоду. У собаки дефіцит рідкісніший, але можливий — насамперед DCM [4]. Ризик вищий у порід зі схильністю (золотистий ретривер, ньюфаундленд, американський кокер-спанієль, деякі лінії доберманів), навіть на добрій дієті [5]. Сприяє йому також велика частка клітковини чи бобових та кишковий дисбіоз [6].

Надлишок: Практично не існує. Таурин розчинний у воді, а його надлишок — з дієти чи добавки — ефективно виводиться з сечею [1]. Саме цей профіль ризику (незворотний дефіцит проти нульового ризику надлишку) обґрунтовує запас безпеки у вигляді суплементації в котів.

Суплементація — коли має сенс

У собаки на типовому м'ясному BARF рутинна суплементація не потрібна; варто її розглянути лише у порід зі схильністю, при захворюваннях кишечника, після антибіотикотерапії або при дієті, багатій на клітковину. У кота доза 250–500 мг щодня — це часте, розумне убезпечення — з огляду на велику мінливість вмісту таурину в м'ясі та непередбачувані втрати при перемелюванні й заморожуванні. Можна скласти правильну дієту без серця, якщо таурин рахується й поповнюється добавкою. Коти з уже діагностованою DCM потребують лікувальних доз під наглядом ветеринара [2].

Джерела

  1. National Research Council (NRC) (2006). Nutrient Requirements of Dogs and Cats. National Academies Press. https://nap.nationalacademies.org/catalog/10668/nutrient-requirements-of-dogs-and-cats
  2. Pion PD, Kittleson MD, Rogers QR, Morris JG (1987). Myocardial failure in cats associated with low plasma taurine: a reversible cardiomyopathy. Science 237(4816):764-768. https://doi.org/10.1126/science.3616607
  3. Hayes KC, Carey RE, Schmidt SY (1975). Retinal degeneration associated with taurine deficiency in the cat. Science 188(4191):949-951. https://doi.org/10.1126/science.1138364
  4. Sanderson SL (2006). Taurine and carnitine in canine cardiomyopathy. Vet Clin North Am Small Anim Pract 36(6):1325-1343. https://doi.org/10.1016/j.cvsm.2006.08.010
  5. Kaplan JL, Stern JA, Fascetti AJ, et al. (2018). Taurine deficiency and dilated cardiomyopathy in golden retrievers fed commercial diets. PLoS ONE 13(12):e0209112. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0209112
  6. McCauley SR, Clark SD, Quest BW, Streeter RM, Oxford EM (2020). Review of canine dilated cardiomyopathy in the wake of diet-associated concerns. J Anim Sci 98(6):skaa155. https://doi.org/10.1093/jas/skaa155