Вітамін K

Належить до жиророзчинних вітамінів. Відповідає за регуляцію процесу згортання крові (є кофактором синтезу факторів згортання II, VII, IX і X) та за метаболізм кісток — активує білки, які спрямовують кальцій до скелета замість м'яких тканин [1]. Додатково він виробляється у формі K2 кишковими бактеріями, зазвичай у достатній кількості, тому в здоровій, збалансованій дієті дефіцит з харчових причин практично не зустрічається.

Де міститься: Власний кишковий мікробіом (K2), яєчні жовтки (приблизно 20–30 µg/100 g, переважно K2), зелені овочі в собаки (шпинат, кучерява капуста, броколі — K1), субпродукти (серця, нирки) та неочищені яловичі рубці. У здоровій дієті не потребує додаткової суплементації. Що важливо, печінка — попри інтуїцію — не є багатим джерелом вітаміну K (приблизно 3–5 µg/100 g), хоча є ключовою з інших причин (вітамін A, мідь, фолати, B12) [1].

Дефіцит: У здорової тварини на різноманітній сирій дієті практично не виникає. Клінічний дефіцит майже завжди вторинний до захворювання чи отруєння: отруєння родентицидами (отрута на щурів/мишей блокує регенерацію вітаміну K — це найчастіша причина гострого дефіциту, симптоми через 2–5 днів після споживання), захворювання печінки, холестаз, запальні захворювання кишечника (IBD), захворювання підшлункової залози чи тривала антибіотикотерапія (знищує флору, що виробляє K2) [2]. Симптоми — це геморагічний діатез: кровотечі з ясен і носа, петехії, кров у сечі чи калі, тривала кровотеча з ран. Це медичний, а не дієтичний сигнал тривоги — вимагає негайного візиту до ветеринара, а не корекції дієти.

Надлишок: Природні форми вітаміну K (K1 з рослин, K2 з тваринних тканин і мікробіому) винятково безпечні — токсичність із природних харчових джерел не описана, і немає встановленого верхнього ліміту толерантності. Попри те, що це жиророзчинний вітамін, його передозування з природної їжі на практиці не трапляється. Загроза з'являється виключно при екстремальному передозуванні синтетичної форми (K3, менадіон), яка може токсично пошкоджувати печінку та викликати гемолітичну анемію — але в сирій дієті K3 не застосовується [3].

Видова відмінність

Собака має довший травний тракт і більший пул ферментаційних бактерій, тож досить ефективно синтезує K2 в кишечнику; додатково може отримати K1 із зелених овочів. Кіт як абсолютний м'ясоїд має коротший травний тракт, швидший пасаж і менший пул бактерій — його кишковий синтез менш ефективний, тож він більше покладається на надходження з дієти [1]. Котам не потрібно їсти овочі заради вітаміну K — їхнім джерелом є жовтки, субпродукти та вміст кишечника цілих малих тварин (перепілки, одноденні мишенята). У кота захворювання кишечника, печінки та жовчних шляхів підвищують ризик дефіциту швидше, ніж у собаки.

На що звертати увагу

Найважливіша практична інформація: бази даних (USDA та інші) трагічно погано документують вміст K2 у сирих тваринних продуктах — вони зосереджуються на K1 у рослинах, а K2 у м'язах, серці й нирках часто нульова або сильно занижена [3]. Тому якщо калькулятор показує драматичний дефіцит вітаміну K при дієті, що містить субпродукти, жовтки та (у собаки) зелені овочі, то з великою ймовірністю це артефакт бази даних, а не реальний дефіцит. Вітамін K вимагає присутності жиру в страві для всмоктування і взаємодіє з вітаміном D та кальцієм у метаболізмі кісток.

Джерела

1. National Research Council (NRC) (2006). Nutrient Requirements of Dogs and Cats, rozdział 5. https://nap.nationalacademies.org/catalog/10668/nutrient-requirements-of-dogs-and-cats
2. Delaney SJ, Dzanis DA (2018). Safety of vitamin K, and its use in pet foods. JAVMA 252(5):537-542. https://doi.org/10.2460/javma.252.5.537
3. Elder SJ, Haytowitz DB, Howe J, Peterson JW, Booth SL (2006). Vitamin K Contents of Meat, Dairy, and Fast Food in the U.S. Diet. J Agric Food Chem 54(2):463-467. https://doi.org/10.1021/jf052400h
4. AAFCO (2023). Dog and Cat Food Nutrient Profiles (AAFCO nie ustala minimum witaminy K dla psów — zakłada wystarczającą syntezę endogenną). https://www.aafco.org