Повернутися до бази знань

Фосфор - P у раціоні собак і котів

Короткий довідник про роль речовини Фосфор - P у харчуванні собак і котів.

Фосфор - P

Разом із кальцієм становить основний будівельний складник кісток та зубів — близько 85% фосфору в організмі утворює з кальцієм гідроксіапатит скелета [1]. Решта виконує ключову роль у кожній клітині: є енергетичним паливом (складник високоенергетичних зв'язків в АТФ), будує ДНК і РНК, утворює фосфоліпіди клітинних мембран і дбає про кислотно-лужну рівновагу крові [1]. Фосфор настільки фундаментальний, що у здорового собаки та кота на м'ясному раціоні його практично ніколи не бракує — сам собою він, однак, мало про що говорить. Важливе його співвідношення до кальцію. Якщо калькулятор сигналізує проблему, з великою ймовірністю йдеться про співвідношення Ca:P, а не про сам фосфор — більше у статті співвідношення кальцій:фосфор та Кальцій.

Де міститься: М'язове м'ясо, субпродукти (особливо печінка та нирки), риба, яйця та їстівні кістки. Фосфор із тваринних тканин засвоюється майже на 100% — це фундаментальна відмінність порівняно з рослинним (фітиновим) фосфором, що засвоюється на 30–60% [1].

Дефіцит: На практиці BARF не виникає — усі основні складники сирого раціону багаті на фосфор [1]. Теоретичні симптоми (ослаблення м'язів, відсутність апетиту, розм'якшення кісток) стосуються лише раціонів, основаних переважно на жирі чи крохмалі, що в правильному BARF не трапляється.

Надлишок — відносно кальцію: Це і є справжня проблема. М'язове м'ясо має співвідношення Ca:P порядку 1:15–1:20, тож без джерела кальцію організм мусить добирати відсутній кальцій із кісток (вторинний гіперпаратиреоз) [2]. У цуценят і кошенят деформації скелета та переломи можуть з'явитися за кілька–кільканадцять тижнів; у дорослих демінералізація прогресує місяцями приховано [3]. Оптимальне співвідношення Ca:P — це бл. 1.2:1–1.4:1 у собаки і 1.1:1–1.3:1 у кота; нижче 1:1 вже погано [1].

Норма NRC

Калькулятор перераховує норми NRC (2006) на 1000 ккал ME. Для дорослого собаки рекомендоване споживання фосфору (RA) — це бл. 750 мг/1000 ккал (мінімум 375 мг), а верхній безпечний ліміт — бл. 4000 мг; для дорослого кота RA — це бл. 640 мг/1000 ккал (мінімум 350 мг) [1]. Важливіше за саме число, однак, утримання співвідношення Ca:P в оптимальному діапазоні.

Видова відмінність — хвороба нирок

У кота додається ще один вимір: хронічна хвороба нирок (CKD) уражає великий відсоток старших котів, а надлишок фосфору пришвидшує її прогресування [4]. Це не означає, що коти «чутливіші до фосфору» як такі — вони більш схильні до хвороби, за якої фосфор стає критичним параметром. За CKD (у собаки і в кота) важливе вже не лише співвідношення Ca:P, але й абсолютна кількість фосфору: менше субпродуктів, розгляд добавки кальцію замість кісток (простіший контроль балансу), жирніше м'ясо. Це тема для ведення з ветеринаром, а не для самостійного балансування. Варто щороку обстежувати нирки старшої тварини (креатинін, SDMA, фосфор у сироватці). Правильні результати кальцію та фосфору в крові не виключають помилок раціону — організм довго утримує гомеостаз ціною кісток.

Джерела

  1. National Research Council (2006). Nutrient Requirements of Dogs and Cats, Chapter 7 — Minerals. National Academies Press. https://nap.nationalacademies.org/catalog/10668/nutrient-requirements-of-dogs-and-cats
  2. Stockman J, Villaverde C, Corbee RJ (2021). Calcium, Phosphorus, and Vitamin D in Dogs and Cats: Beyond the Bones. Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice. https://doi.org/10.1016/j.cvsm.2021.01.003
  3. Mack JK, Alexander LG, Morris PJ, Dobenecker B, Kienzle E (2019). Factorial calculation of calcium and phosphorus requirements of growing dogs. PLoS ONE. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0220305
  4. Stockman J (2024). Dietary phosphorus and renal disease in cats: where are we?. Journal of Feline Medicine and Surgery. https://doi.org/10.1177/1098612X241283355