Вітамін E (токоферол)

Належить до групи жиророзчинних вітамінів. В організмі виконує функцію головного антиоксиданта (протиокислювача) — захищає клітинні мембрани від руйнівної дії вільних радикалів і окисного стресу, у чому тісно співпрацює із селеном [1]. Чим більше в дієті поліненасичених жирних кислот (PUFA) — з риби та олій — тим більша потреба у вітаміні E, який захищає ці делікатні жири від згіркнення всередині організму. Це нелінійна залежність: кожна порція риби чи риб'ячого жиру збільшує потребу.

Де міститься: Природні джерела в сирій дієті часто недостатні — м'язове м'ясо має лише слідові кількості, печінка та яйця дещо більше, а м'ясо з інтенсивного господарства має у 3–5 разів менше вітаміну E, ніж м'ясо з випасу [2]. На практиці вітамін E — це один з небагатьох компонентів, який майже завжди вимагає свідомої суплементації — найкраще у формі натурального d-альфа-токоферолу (1 mg = 1.49 IU). Не підвищуйте його олією з пшеничних зародків — вона вносить багато омега-6 і псує жировий профіль дієти [2].

Дефіцит: Розвивається повільно й підступно — ослаблення м'язів, гірша кондиція, проблеми із шерстю, небажання рухатися, пізніше міопатія та кардіоміопатія, а також ослаблений імунітет [1]. Класичний сценарій — це тварина, яку годують великою кількістю риби без суплементації вітаміну E протягом кількох місяців.

Надлишок: Вітамін E є найбезпечнішим серед жиророзчинних вітамінів — собаки й коти мають до нього високу толерантність, а токсичність при пероральній суплементації описується надзвичайно рідко. Лише при різкому передозуванні він може антагонізувати вітамін K і порушувати згортання крові — істотно лише в тварин із порушеннями згортання чи на антикоагулянтних препаратах [1]. Якщо ви мусите постійно застосовувати дуже високі дози, це сигнал, що в дієті забагато окислюваних жирів — краще скоригувати базу, ніж накачувати добавку.

Видова відмінність

Коти явно чутливіші до дефіциту вітаміну E, ніж собаки. Класичним і найсерйознішим наслідком є панстеатит (хвороба жовтого жиру) — болісне запалення та затвердіння жирової тканини, гарячка, небажання дотику, відсутність апетиту. Виникає в котів, яких годують переважно жирною рибою (особливо тунцем) без суплементації вітаміну E [3]. Це серйозний стан, що вимагає ветеринарного втручання, а не лише збільшення дози вітаміну E — і сама суплементація не виправить жахливу базу дієти. Якщо кіт болісно реагує на дотик, скутий чи має гарячку, це не момент для корекції дієти на власний розсуд, а для візиту до ветеринара.

Взаємодії

Вітамін E діє спільно із селеном в антиоксидантному захисті — дефіцит одного збільшує потребу в іншому [4]. Велика кількість печінки (вітамін A) додатково підвищує потребу у вітаміні E, бо він захищає вітамін A від окислення. Однак найважливіша практична взаємодія — це жир: кожна порція риби та риб'ячого жиру (EPA і DHA) — це обов'язкове збільшення дози вітаміну E. Згіркнений жир у мисці руйнує вітамін E, перш ніж той дійде до тварини — свіжість компонентів має значення.

Норми

NRC 2006: собака RA = 7.5 mg/1000 kcal ME, SUL = 250 mg/1000 kcal; кіт RA = 10 mg/1000 kcal ME (немає встановленого верхнього ліміту) [1].

Джерела

National Research Council (NRC) (2006). Nutrient Requirements of Dogs and Cats, rozdział 5. https://nap.nationalacademies.org/catalog/10668/nutrient-requirements-of-dogs-and-cats
Jewell DE, Toll PW, Wedekind KJ, Zicker SC (2002). Vitamin E Requirement of Adult Cats Increases Slightly with High Dietary Intake of Polyunsaturated Fatty Acids. J Nutr 132(6):1613S-1615S. https://doi.org/10.1093/jn/132.6.1613s
Niza MMRE, Vilela CL, Ferreira LMA (2003). Feline pansteatitis revisited: Hazards of unbalanced home-made diets. J Feline Med Surg 5:271-277. https://doi.org/10.1016/S1098-612X%2803%2900051-2
Jewell DE, Motsinger LA, Paetau-Robinson I (2024). Effect of dietary antioxidants on free radical damage in dogs and cats. J Anim Sci. https://doi.org/10.1093/jas/skae153